Франція підкорилась правим спокусникам
8 грудня 2015 р.Тріумф "Національного фронту" у Франції виглядає просто як задача з підручника: Як зробити соціально прийнятною ультраправу партію? Перемога на місцевих виборах є шедевром лідерки партії Марін Ле Пен. Рецепт простий: манупілюйте незадоволенням виборців, риторику обмежуйте тільки так, аби вона не викликала проблем юридичного характеру, рясно махайте прапорами і рекламуйте себе як чи не єдиних справжніх патріотів.
Повернення крайніх правих у Європі
З історичними порівняннями треба завжди поводитися обережно. Особливо змушує здригнутися німецький історичний досвід. Чи є "Національний фронт" та націоналісти Качинського, які зараз прийшли до влади у Польщі, такими ж небезпечними, як і німецькі нацисти 30-их років минулого сторіччя. Поки що, мабуть, ні, але потенційно вони можуть такими стати. Надто схожі їхні дії на шаблонну модель: виключення однієї соціальної групи, ксенофобія, націоналізм як засіб гуртування.
Зараз у Франції такими цапами-відбувайлами є мусульмани, які загрожують ідентичності "справжніх французів" і з якими, отже, треба боротися. Це так жахливо схоже на події далекого минулого. Не можна потрапляти в пастку, яку підготувала Марін Ле Пен, - вона не є демократкою, і її партія не є нешкідливою, це дуже небезпечна політична сила. Її єдиною метою є влада у Франції.
Що підштовхує французів до політичного самогубства?
Розчарування французьких виборців можна зрозуміти. Колись сильні партії - соціалісти та республіканці - далекі від народу та втратили популярність через нескінченну низку скандалів. Франція справді потребує змін, і цю потребу посилює нездатність Франсуа Олланда оздоровити економіку та зупинити зростання безробіття. Значна частина виборців Марін Ле Пен - це якраз невдахи французького суспільства. Саме їхній голос вона представлятиме, стверджує лідерка "Національного фронту".
Економічна програма"Національного фронту" є ворохом нісенітниць, а його обіцянки є необґрунтованими. Закриття кордонів із сусідніми країнами та вихід з Європейського Союзу не генерує економічного зростання. Франція, яка ізолює себе та плекає вчорашню ідею національної ідентичності, не привабить інвесторів та не стане "королевою експорту". А французькі селяни будуть здивовані, коли припиняться субсидії з Брюсселя, до яких вони звикли за десятиліття. Також за теперішніх економічних умов "Національний фронт" не зможе ані підняти соціальні виплати, ані створити робочі місця для всіх французів. Не зможе допомогти Марін Ле Пен і її друг Володимир Путін. Прихід ультраправих до влади у Франції означатиме кінець Європейського Союзу: Німеччині та кільком її сусідам доведеться повернутися до меншого європейського ядра.
Місцеві вибори - це попередження
Марін Ле Пен має мету - Єлисейський палац, але шлях до нього ще довгий. І вірогідно в 2017 році кандидата від республіканців підтримає достатньо виборців, аби не пустити в Єлисейський палац лідерку "Національного фронту". Але результат місцевих виборів є попереджувальним пострілом: французи стали вразливими до спокуси правого екстремізму і не усвідомлюють наслідків своїх рішень. Здається, їх приваблює аспект гамельнського щуролова з дещо сумнівною репутацією. Тут також може йтися про утопічну ідею майбутнього як золотого минулого, в якому французькі чоловіки були гордими, жінки - прекрасними і всі - багатими. Все це супроводжується співом Марсельєзи та майорінням червоно-біло-синіх прапорів. Це ідилічна картина, за якою женуться громадяни, втомлені надмірними вимогами сучасності. Партії на кшталт "Національного фронту" розбурхують такі емоції та граються з ними. Так, одного разу ми це все вже бачили. І так, це дуже пригнічує. Сподіваємося, що французи впродовж наступних 18 місяців теж пригадають уроки минулого, адже насправді вони є раціональною нацією.